Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Купрін Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Возіанов С. О. Результати нефропротекції в осіб з уретеролітіазом єдиної нирки після контактної літотрипсії [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. І. Бойко, А. О. Губарь, Д. І. Купрін, О. Л. Мороз, А. М. Леоненко, Н. М. Чумак // Здоровье мужчины. - 2014. - № 4. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_4_26 Обстежено 65 осіб із гострою калькульозною обструкцією на тлі уретеролітіазу в єдиній нирці. Хворих було поділено на три групи: I (n = 31), хворим проведено трансуретральну контактну літотрипсію та традиційну терапію з додаванням <$E alpha>-ліпоєвої кислоти; II - аналогічне лікування, без <$E alpha>-ліпоєвої кислоти (n = 28); III - локалізація каменя в пієлоуретеральному сегменті нирки, проведено пункційну нефростомію (n = 6) та екстракорпоральну ударно-хвильову літотрипсію. Контроль - 9 здорових осіб. Препарат <$E alpha>-ліпоєвої кислоти вводили по 300 ОД двічі на добу - 10 днів внутрішньовенно, потім per os 600 мг/доб - 20 діб. Проведено визначення маркерів перекісного окиснення ліпідів, глобальних ниркових функцій за креатиніном та результатами динамічної нефросцинтиграфії до та через 1 міс після операції. Встановлено вірогідно більш швидке відновлення усіх наведених показників, що свідчить про перспективу використання антиоксидантної терапії в осіб із захворюваннями єдиної нирки, особливо в разі застосування малоінвазивних методів літотрипсії, з яких контактний метод є найкращим. | ||
| 2. |
Возіанов С. О. Диференційна діагностика складних кіст нирок [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. І. Бойко, Т. І. Шматюк, Д. І. Купрін // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 122-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2017_2_28 Рідинні утворення - одна з найбільш частих патологій нирок. Під час діагностики простих кіст нирок, як правило, не виникає проблем. Складні ниркові кісти часто створюють труднощі у диференціації злоякісних пухлин. Більшість ниркових новоутворень, включаючи кістозні, діагностують випадково під час обстеження з приводу інших захворювань. Складні кісти можуть бути як доброякісного (геморагічними, інфікованими, посттравматичними), так і злоякісного походження. В арсеналі сучасного лікаря є багато методів діагностики об'ємних новоутворень. Основними є ультразвукова діагностика (УЗД), комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія. Проте в окремих випадках доцільно використовувати УЗД з контрастуванням, ПЕТ/КТ, біопсію, а також визначення онкомаркерів. Кожен з цих методів має недоліки та переваги, свою нішу для застосування залежно від властивих йому особливостей. Чутливість і специфічність цих методів надає змогу ефективно використовувати їх у практиці та застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта. | ||
| 3. | 
Возіанов С. О. Тактика лікування кіст нирок [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. І. Бойко, Т. І. Шматюк, Д. І. Купрін // Здоровье женщины. - 2017. - № 7. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_7_8 Проведено порівняння основних сучасних методів лікування кіст нирок; визначено показання щодо їх застосування та сформовано алгоритм оптимальної тактики лікування. Кісти є захворюванням, що часто діагностують у структурі ниркової патології. Їхня поширеність становить близько 5 %. Кісти малих розмірів (діаметром << 4 см) часто мають безсимптомний перебіг, їх виявляють випадково під час обстеження з приводу інших захворювань. Кісти середнього та великого розмірів мають різноманітні клінічні прояви. Незамінними методами діагностики є УЗД, КТ, МРТ, УЗД з внутрішньовенним контрастуванням, застосування сучасних онкомаркерів. Сучасному лікарю доступний широкий комплекс технологій і методів для встановлення діагнозу та відповідно правильного вибору оптимального методу лікування. | ||
| 4. | 
Возіанов С. О. Роль біологічних онкомаркерів у диференційній діагностиці складних кіст нирок [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. І. Бойко, Т. І. Шматюк, Д. І. Купрін, О. В. Шмуліченко // Семейная медицина. - 2017. - № 4. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_4_19 Нирково-клітинна карцинома (RCC) посідає перше місце за рівнем смертності серед урогенітальних пухлин, а захворюваність - третє місце, поступаючись раку передміхурової залози (РПЗ) та сечового міхура. Кістозна форма нирково-клітинного раку становить 5 - 7 %, а за останніми даними - 10 % випадків усіх пухлин нирок. Діагноз RCC на ранніх стадіях дозволяє вчасно виконати необхідне лікування, що значно підвищує рівень виживаності. Рання і точна діагностика дозволяє уникнути неадекватного лікування, забезпечує сприятливий прогноз прогресування захворювання та дозволяє застосувати більш ефективну терапію. Більшість ниркових новоутворень, включаючи кістозні, діагностуються випадково під час обстеження з приводу інших захворювань. Пухлини маленьких розмірів, як правило, безсимптомні, що призводить до пізньої діагностики, а отже, і до низької ефективності лікування. Таким чином, чітко простежується необхідність застосування чутливих біомаркерів ранньої діагностики RCC та моніторингу його прогресування. На сьогодні вченими виконано багато спроб, які спрямовані на виявлення нового інформативного біомаркера пухлини нирок, що міг би застосовуватись для ранньої діагностики та виявлення прогресування захворювання, а також мав би прогностичні можливості. Ця оглядова стаття підсумовує останні досягнення у виявленні таких біомаркерів та їх клінічну цінність. | ||
| 5. | 
Купрін Д. І. Оцінка фільтраційно-екскреторної функції єдиної нирки у пацієнтів із сечокам'яною хворобою на тлі цукрового діабету 2-го типу [Електронний ресурс] / Д. І. Купрін, М. І. Бобрик, Ю. І. Комісаренко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 4. - С. 334-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_4_9 Мета дослідження - вивчення внутрішньониркової гемодинаміки та фільтраційно-екскреторної функції з використанням динамічної реносцинтиграфії у хворих із сечокам'яною хворобою (СКХ) єдиної нирки на тлі цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Обстежено 62 пацієнти з єдиною ниркою, що залишилась після нефректомії, які були розподілені на 3 групи: перша група - 21 пацієнт з нефролітіазом єдиної нирки та супутнім ЦД 2-го типу; друга група - 23 пацієнти з нефролітіазом єдиної нирки; третя група - 18 пацієнтів зі "здоровою" єдиною ниркою, що залишилась після нефректомії. Пацієнтам проводили біохімічні дослідження крові (рівень креатиніну, сечовини) та динамічну реносцинтиграфію. У хворих з єдиною ниркою при виникненні СКХ діагностується нирково-венна гіпертензія, збільшується внутрішньоклубочковий тиск, формується гіперфільтрація та гіперсекреція. За наявності ЦД і його ускладнень поступово підвищується периферичний судинний опір у нирці зі зниженням фільтраційно-екскреторної функції. Висновки: при умовній компенсації ниркової функції за біохімічними показниками крові у хворих на нефролітіаз єдиної нирки при динамічній нефросцинтиграфії виявляються значні негативні зміни внутрішньониркового кровотоку та фільтраційно-екскреторної функції нирки, особливо у пацієнтів із ЦД 2-го типу. | ||
| 6. | 
Купрін Д. І. Особливості перебігу сечокам’яної хвороби у хворих з єдиною ниркою та супутнім цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / Д. І. Купрін, А. І. Бойко, Н. О. Сайдакова, А. О. Губарь // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 5. - С. 68–71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_5_15 | ||
| 7. |
Бойко А. І. Профілактика ускладнень у пацієнтів із сечокам’яною хворобою на тлі цукрового діабету 2-го типу після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії та контактної уретеролітотрипсії [Електронний ресурс] / А. І. Бойко, Д. І. Купрін // Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2019_1_8 Мета дослідження - оцінювання результатів комплексного лікування пацієнтів з уролітіазом та супутнім цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу після проведення екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) та контактної уретеролітотрипсії (УЛТ). У даному дослідженні було обстежено 60 пацієнтів з каменями сечоводу та супутнім ЦД 2-го типу після проведення ЕУХЛ та контактної УЛТ. Хворих згідно з призначеною післяопераційною терапією було розподілено на дві групи дослідження. Пацієнтам контрольної групи (n = 28) проводили класичну терапію, хворим основної групи (n = 32) додатково призначали фітопрепарат солідагорен у дозі 30 крапель тричі на день протягом 3 міс. Оцінювали вміст сечової кислоти крові та сечі, оксалатів сечі, функціональний стан нирок до та після лікування, динаміку відходження резидуальних конкрементів. Заключення: встановлено, що компоненти, які входять до препарату солідагорен, зменшують каменеутворення за рахунок зниження урикемії та підвищення екскреції оксалатів. Застосування препарату надає литокінетичний ефект, що підтверджується більш швидким відходженням конкрементів та їх фрагментів після ендоскопічних втручань та екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії, сприяє відновленню функціонального стану нирок за рахунок антиоксидантних властивостей, а рослинне походження зумовлює добру переносимість препарату. | ||
| 8. | 
Возіанов С. О. Сучасний підхід до діагностики кіст нирок [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. І. Бойко, Т. І. Шматюк, Д. І. Купрін // Український медичний часопис. - 2017. - № 3. - С. 132-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2017_3_29 Аналіз чисельних джерел демонструє, що діагностичний підхід до хворих на ниркову коліку, спричинену гострою обструкцією сечоводів був змінений завдяки запровадженню нових, неінвазивних радіологічних методик, таких як доплерівська ультрасонографія, спіральна комп'ютерна томографія (СКТ) і магнітно-резонансне зображення. Якщо у пацієнта в анамнезі раніше були атаки ниркової коліки і сечокам'яної хвороби, рекомендовано діагностичний підхід, що полягає у використанні оглядової урографії і УЗД, поєднаних із доплерівською ультрасографією. СКТ залишають для невирішених проблем. Магнітно-резонансне зображення - особливо обнадійливий метод дослідження у вагітних жінок.Анализ значительного числа источников информации свидетельствует, о том что диагностический подход к больным с почечной коликой, возникшей на фоне обструкции мочеточника был изменен благодаря введению в действие новых, неинвазивных радиологических методик, таких как доплеровская ультрасонография, спиральная компьютерная томография (СКТ) и магнитно-резонансное изображение. Если у пациента в истории болезни ранее были атаки почечной колики и мочекаменная болезнь, рекомендовано проводить диагностический подход, в его использовании лежит смотровая урография и УЗИ, совмещенное с доплеровской ультрасонографией. СТК оставляют для нерешенных проблем. Магнитно-резонансное изображение - особенно надежный метод исследования у беременных женщин.Кісти нирок є однією з найчастіших патологій у практичній діяльності урологів: її діагностують у приблизно 50 % людей віком >> 50 років. У разі виявлення та верифікації кістозних захворювань нирок основний діагностичний пошук спрямований на диференціацію кіст від злоякісних новоутворень, адже кістозна форма нирково-клітинного раку становить 5 - 10 % усіх пухлин нирок. Провідне місце у виявленні об'ємних утворень нирок займають візуалізаційні методи: ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія, що мають високу специфічність, точність і чутливість. Проте у 5 - 7 % (за деякими даними - у 8 - 10 %) пацієнтів такі методи візуальної діагностики не надають достатньої інформації для чіткої диференціації патологічного процесу. У цих випадках доцільно застосовувати додаткові методи: УЗД з контрастуванням, біопсію. Перспективними є дослідження з виявлення специфічних ниркових онкомаркерів у різних середовищах організму. Ці методи, що потребують подальшого вивчення та вдосконалення, наразі використовують у комбінації з класичними променевими методами для диференційної діагностики у складних випадках. | ||
| 9. | 
Возіанов С. О. Оптимізація зменшення рецидивів пієлонефриту в осіб з уретеролітіазом єдиної нирки після контактної літотрипсії [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. I. Бойко, В. В. Спиридоненко, О. Л. Мороз, А. Ю. Гурженко, Д. I. Купрін, Т. I. Шматюк, Н. М. Чумак // Урологія. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 30-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2015_19_2_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |